Структура ОЧЕС
25 червня 1992 р. в м. Стамбул, Турецька Республіка, 11 країн Причорномор'я підписали Стамбульську декларацію про Чорноморське економічне співробітництво, що визначала загальні рамки діяльності цього міждержавного об’єднання. На сьогодні членами Організації є 12 країн: Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Сербія, Туреччина та Україна.
Такі країни як Австрія, Єгипет, Ізраїль, Італія, Польща, Словаччина і Туніс, та інші мають у цій організації статус спостерігача, що в свою чергу збільшує можливості для взаємного співробітництва.
Власне ідея налагодження інтенсивної міжнародної кооперації в басейні Чорного моря пов’язана з досвідом багатовікової торгівлі між народами, які його населяють. Можна констатувати, що проект ОЧЕС фактично став своєрідною альтернативою втраченим або нереалізованим коопераційним механізмам.
Згідно зі статутними та базовими політичними документами ОЧЕС являє собою:

• регіональне економічне об’єднання, до якого входять країни відповідно до географічного принципу;
• багатофункціональну структуру, метою якої є сприяння співробітництву в різних сферах економіки — торгівлі, інвестицій, банківського обслуговування та ін., а також у сферах охорони навколишнього середовища, зовнішньої політики, правотворчості;
• відкрите об’єднання, яке, з одного боку, може еволюціонувати в якісному плані (наприклад, передбачається можливість запровадження взаємного режиму вільної торгівлі, вільних портів), так і кількісно, розширюючись із прийняттям нових членів;
• об’єднання як державних, так і підприємницьких структур, фінансових інституцій для сприяння реалізації макро- та мікроекономічних цілей.

На сьогоднішній день створені та активно діють наступні інституції ОЧЕС: Парламентська Асамблея (ПАЧЕС), Чорноморський банк торгівлі та розвитку (ЧБТР), Ділова рада (ДР ЧЕС) та Міжнародний центр чорноморських досліджень (МЦЧД).
Парламентська асамблея Організації Чорноморського економічного співробітництва (ПАЧЕС) була створена 26 лютого 1993 року. До її складу входять 12 країн, а саме: Албанія, Азербайджан, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Румунія, Росія, Сербія, Туреччина та Україна.
Народні Збори Єгипту, Кнесет Держави Ізраїль, Народні Збори Словацької Республіки, Бундестаг ФРН, Парламент Франції та Парламент Республіки Білорусь мають статус спостерігачів у ПАЧЕС.
Мета Асамблеї:

• усвідомлення народами регіону ідеалів та завдань Організації Чорноморського економічного співробітництва;
• забезпечення правої бази економічного, торговельного, соціального, культурного та політичного співробітництва між країнами Причорномор'я;
• прийняття законодавства, необхідного для реалізації рішень, що приймаються главами держав та урядів або міністрами закордонних справ країн-членів ОЧЕС;
• сприяння національним парламентам у зміцненні парламентської демократії;
• розвиток співробітництва з міжнародними та регіональними організаціями.

Діяльність Парламентської асамблеї
За результатами пленарних засідань Генеральна асамблея ухвалює Рекомендації, які передаються на розгляд Ради міністрів закордонних справ ОЧЕС. Протягом вісімнадцяти років свого існування Асамблея ухвалила близько 125 Рекомен­дацій, що стосуються таких пріоритетних сфер ре­гіонального співробітництва як гармонізація законодавства, митні процедури, банківська справа та фінанси, торгівля та бізнес, зовнішньоторговельні режими, уникнення подвійного оподаткування, транспорт, зв'язок, створення зони вільної торгівлі в регіоні ОЧЕС, захист навколишнього середовища, боротьба з організованою злочинністю та тероризмом, збереження культурної спадщини, освіта, попередження та ліквідація наслідків стихійного лиха та техногенних катастроф тощо.
Асамблея також періодично приймає заяви і декларації з регіональних та міжнародних питань.
Чорноморський банк торгівлі та розвитку (ЧБТР) — був заснований у 1998 році на підставі відповідної Угоди між країнами-членами Чорноморського економічного союзу, підписаної в м. Тбілісі 30 червня 1994 року.
Співзасновниками банку стали 11 країн: Албанія, Вірменія, Азербайджан, Болгарія, Грузія, Греція, Молдова, Румунія, Російська Федерація, Туреччина та Україна. Найбільшими акціонерами Банку є Греція, Росія і Туреччина, частка яких у статутному капіталі становить по 16,5%. Частка інших країн становить по 2%. Початковий статутний капітал Банку, який становить 1,2 млрд дол. США, планується збільшити на 300 млн дол. США і довести його до 1,5 млрд дол. США.
Наприкінці 1997 року Україна здійснила всі внутрішньодержавні процедури, необхідні для вступу до ЧБТР, та перерахувала свій внесок до початкового статутного капіталу Банку у розмірі 18,15 млн дол. США.
Згідно з установчими документами ця потужна міжнародна фінансова установа покликана, перш за все, забезпечити фінансову підтримку пріоритетних проектів у Чорноморському регіоні, насамперед у транспортній, телекомунікаційній, енергетичній галузях, а також у сфері захисту Чорного моря і довкілля, розвитку підприємницьких зв'язків між країнами-членами тощо.
Ділова рада ЧЕС — це міжнародна неурядова організація, створена в 1992 р. представниками ділових кіл країн — членів ЧЕС. Після підписання Угоди про перетворення ЧЕС на регіональну міжнародну економічну організацію 5 червня 1998 р. в м. Ялта Ділова рада стала складовою ЧЕС на рівні з Парламентською асамблеєю ЧЕС та Чорноморським банком торгівлі й розвитку. Ділова рада має офіційний статус спостерігача в ЧЕС, що дає їй право брати участь у роботі всіх структур від імені регіональних представників бізнесу.
Вищим органом ДР є Рада директорів, засідання якої проходять за участю асоційованих членів, учасників-партнерів та спостерігачів і мають важливе значення для прийняття рішень у сфері бізнесу.
Метою ДР є сприяння поліпшенню бізнес-середовища в регіоні ЧЕС та створення необхідних умов для розвитку приватного сектора економік країн, які безпосередньо беруть участь у різних сферах регіонального економічного співробітництва.
Діяльність ДР спрямована на розробку та реалізацію конкретних проектів, налагодження прямих зв'язків та інформаційного обміну, лобіювання інтересів ділових кіл у структурах ЧЕС, надання інформаційно-консультативних послуг і допомоги в пошуках партнерів, сприяння комерційній діяльності та організацію конференцій, семінарів, виставок.
Міжнародний центр Чорноморських досліджень (МЦЧД) — експертна неурядова організація Чорноморського регіону. Центр розпочав свою діяльність 1998 року, є некомерційною організацією та визнаний як дослідницький центр ОЧЕС.
Перелічені органи діють згідно з принципами, викладеними у Стамбульській Декларації та Статуті ОЧЕС, і виконують свої функції відповідно до власних статутних документів. З метою налагодження більш тісної співпраці в рамках системи органів ОЧЕС проводяться періодичні координаційні наради за участю країни, яка головує в Організації, та керівників секретаріатів згаданих структур.
За останні роки підвищився інтерес членів організації до співпраці у сфері інституційного онов­лення та належного управління. У цьому напрямі принципи та практики, набуті країнами ОЧЕС, обго­ворюються для того, щоб визначити джерело та механізми переносу політики, а також різні рівні ­прийняття рішень в державах-членах ОЧЕС.

Історія створення Робочої групи з інституційного оновлення та належного врядування ОЧЕС
Співробітництво в рамках ОЧЕС у сфері інституційного оновлення та належного управління розпочато в 2001 році, з прийняттям оновленого Економічного порядку денного ОЧЕС. Цей документ закріплює основні принципи співпраці в цій галузі. Перший семінар відбувся 29-31 травня 2002 року в Таганрозі, Росія. Це була ініціатива Міжнародного центру Чорноморських досліджень у співпраці з Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та Transparency International. У зв’язку з цим було вирішено, що необхідно провести серію семінарів на зазначену тему. У результаті цього в 2003-2004 роках ОЧЕС спільно з Чорноморським банком торгівлі та розвитку та Фондом Фрід­ріха Еберта організували три семінари в Єревані (Вір­менія), Баку (Азербайджан) і Тбілісі (Грузія).
На семінарі в Єревані було обговорено важливість і складність реформ, спрямованих на інституційне оновлення та належне управління в державах-членах ОЧЕС і запропоновано формалізувати співробітництво, а також використовувати досвід та кращі практики ОЕСР (SIGMA). Другий семінар, який відбувся в Баку був зорієнтований на більш конкретні аспекти політики реформ і секторальної політики де було вирішено, що третій семінар повинен бути спрямований на конкретні проекти. Ідею формалізації робочої групи з інституційного оновлення та належного управління було вперше неофіційно висловлено. На семінарі у Тбілісі було проаналізовано висновки та обговорено отримані досягнення, за результатом чого було домовлено про пріоритети плану дій на майбутнє. Можливість створення постійної робочої групи з інституційного оновлення та покращення управління була розроблена у вигляді проекту та затверджена. У 2005 році на заключному семінарі в Афінах у рамках головування Греції в ОЧЕС та Міжнародному центрі Чорноморських досліджень, було вирішено створити постійну робочу групу з питань інституційного оновлення та належного управління. Проект спільної декларації було підготовлено до зустрічі міністрів, яка була запланована на лютий того ж року.
Під час зустрічі в лютому 2005 року в Афінах міністри ОЧЕС, що відповідають за питання державного управління та юстиції прийняли Спільну декларацію щодо інституційного оновлення та належного управління (див. додаток 1). Схвалений документ став основою для міжурядового співробітництва в галузі належного управління де новоствореною робочою групою було визначено, що «... прозорість, відповідальність, підзвітність та небайдужість уряду до потреб і сподівань народу, є фундаментом, на якому ґрунтується належне управління, такий фундамент є неодмінною умовою для повної реалізації економічного і соціального розвитку». З того часу Робоча група з інституційного оновлення та належного управління ОЧЕС під головуванням Греції бере активну участь у впровадженні принципів належного управління та практик в державах-членах ОЧЕС за допомогою проведення навчань, обговорення та обміну кращим досвідом.
Одними з перших найважливіших заходів у рамках Робочої групи були семінар на тему «Покращення відносин між державою і суспільством», який проходив в Афінах у червні 2006 року. Цей семінар був важливим, оскільки він включав пріоритети країн-членів, висловлені в ході неофіційного етапу співробітництва (2002-2005 рр.). У зв’язку з зацікавленістю країн-членів до програми було включено діяльність, пов'язану з наданням громадських послуг, незалежними органами влади та громадські консультації.
Другим важливим заходом стало «Досліджен­ня реформування органів влади, відповідальних за інституційне оновлення в державах-членах ОЧЕС», яке було проведено Міжнародним центром Чорноморських досліджень. Це захід був першою спробою визначити стан реформ державного управління в країнах-членах ОЧЕС. Третім найбільш важливим заходом, що розпочався в 2007 році і який можливо віднести до «пілотного проекту з впровадження кращих принципів регулювання становлення малих та середніх підприємств». Для Азербайджану, Молдови, Румунії і Туреччини співпраця у рамках зазначеного питання набула більш технічного характеру.
Внесок України у розвиток інститу­ційного оновлення та належного врядування у рамках Робочої групи
У 2009 році Україною було подано заявку на отримання статусу країни-координатора Робочої групи з інституційного розвитку та належного врядування у зв’язку із закінченням відповідних повноважень Грецької Республіки. 16 квітня 2009 року на 20-му засіданні Ради Міністрів закордонних справ країн-членів ОЧЕС країною-координатором Робочої групи ОЧЕС було визначено Україну.
Нацдержслужба України здійснила ґрунтовну підготовку до проведення першого засідання у якості координатора й розробила проект нового Плану дій Робочої групи на 2009-2011 роки, який був презентований під час зазначеної зустрічі. Він включав в себе такі напрямки співпраці як посилення робочої групи з метою підтримки багатосторонньої співпраці, посилення групи, що слугує платформою для обговорення, співпраця із створення спільного каналу з метою обміну інформацією та ін.
На засіданні, що відбулося 2010 року, Україною було запропоновано проведення експертних тематичних дискусій, на що представники країн-учасниць відреагували позитивно. Зокрема вони взяли жваву участь у дискусії щодо питання здійснення оцінки діяльності державних службовців, під час якої за тематикою засідання були представлені презентації делегатів країн-учасниць, включаючи Україну.
Варто зазначити, що з метою посилення проектно-орієнтованого спрямування діяльності Робочої групи Україною було розроблено збірку експертних звітів щодо національних систем оцінки діяльності державних службовців.
На наступному засіданні 2010 року під час проведення заходу, було здійснено обмін кращим досвідом та інформацією щодо надання адміністративних послуг в режимі он-лайн та розвитку електронного урядування в країнах-членах ОЧЕС.
Україна як координатор Робочої групи представила зведену інформацію стосовно реформ у сфері адміністративних послуг та електронного урядування країн-учасників, також було представлено порівняльний аналіз нормативної бази та організаційних структур, відповідальних за координацію надання адміністративних послуг та впровадження електронного урядування. Кожна країна-учасник детально представила досвід у цих сферах та найновіші досягнення. Також в рамках обговорення було запропоновано в робочому порядку розглянути можливості створення спільних проектів між країнами-учасниками.
За результатами обговорення ідей щодо можливої співпраці з іншими міжнародними організаціями та установами було запропоновано розробити Концепції організації співробітництва Робочої групи ОЧЕС з іншими міжнародними організаціями.
У 2011 році на засіданні Робочої групи відповідно до Резолюції Ради мiнiстрiв закордонних справ ОЧЕС Україна як координатор Робочої групи презентувала звіт за результатами діяльності, що висвітлював досягнення та виклики, пов’язані з діяльністю Робочої групи протягом 2009-2011 року. Учасники обговорили звіт та відзначили внесок України в обмін досвідом, інформацією та кращими практиками у сфері інституційного оновлення та належного врядування. Делегати також обмінялися поглядами стосовно подальших дій та пріоритетів.
Україна за час координування Робочої групи відзначилася активністю та ініціативністю, зокрема Секретаріат ОЧЕС відзначив якісне відпрацювання «Умов співпраці Робочої групи з відповідними органами інших міжнародних організацій», які були розроблені та затверджені під час головування України для подальшого використання в ­роботі та розроблення Концепції організації співробітництва ­Робочої групи ОЧЕС з іншими міжнародними організаціями.
Крім того, Нацдержслужбою України було роз­роб­лено 4 опитувальні анкети: «Проведення внут­рішніх тренінгів (підвищення кваліфікації) у ­краї­­нах-членах ОЧЕС», «Адміністративні послуги. Впровадження та розвиток електронного урядування у країнах-членах ОЧЕС», «Оцінювання держав­них службовців», «Управління персоналом, включаючи просування по службі, пільги та систему компенсацій для державних службовців».
16 — 17 травня 2013 року відбулося засідання Робочої групи з інституційного оновлення та належного урядування ОЧЕС, на якому Україну, як головуючу країну у зазначеній організації з січня по червень 2013 року, представляли представники Нацдержслужби України.
Під час засідання експерти, учасники заходу обмінялись досвідом і останніми практиками у сферах реформування державного управління та державної служби, а також впровадження інструментів інституційної розбудови Twinning і TAIEX.
Українська делегація на засіданні презентувала власний досвід здійснення адміністративної реформи та реформи державної служби, а також особливостей впровадження інструментів інституційної розбудови Twinning і TAIEX. Зокрема було представлено підсумки адміністративної реформи на центральному рівні, окреслено наступні кроки, презентовано ключові аспекти реформи системи місцевих адміністрацій та територіальних органів центральних органів виконавчої влади.
Представником Нацдержслужби України було презентовано систему координації впровадження інструментів інституційної розбудови та основні досягнення у рамках реалізації кожного окремого інструменту. Крім того, представлено досвід України щодо встановлення механізму взаємодії влади з громадськістю.
Водночас під час обговорення питання комунікативної стратегії ОЧЕС представники Нацдержслужби України поділилися досвідом проведення щорічних регіональних конференції з питань інституційної розбудови, а також надали інформацію про проведення Сьомої щорічної регіональній конференції з питань інституційної розбудови, яка відбудеться у IV кварталі 2013 року.
Перспективи та виклики
Реформа державного управлінняє складним зав­данням для будь-якої країни. Кожна країна лише індивідуально може визначити свої потреби щодо здійснення реформ та знайти рішення, які були б прийнятними для її системи. У зв’язку з цим, порівняння стану впровадження реформ державного управління та інституційних процесів, що відбуваються в країнах ОЧЕС, може бути корисним для кожної з країн-учасниць.
Саме тому Робоча група з інституційного оновлення та належного врядування слугує міцною платформою для обміну досягненнями та рішеннями нагальних проблемних питань у сфері реформування державного управління, що водночас сприяє створенню мережі фахівців, які відповідають за проведення таких реформ, покращенню ефективності вже здійснюваних реформ, враховуючи досвід країн-партнерів та визначенню напряму зазначених реформ на середньострокову перспективу.
Також, пріоритетним завданням на сьогодні є підвищення значення рішень прийнятих на засіданнях. Незважаючи на тривалий час функціонування Робочої групи та її досягнення у поширенні принципів належного врядування та реформи державного управління, в цілому залишається ще простір для вдосконалення.
Одним із важливих питань, що залишаються невирішеними, є фінансові питання (пошук джерел фінансування проектів), підвищення рівня комунікації між учасниками Робочої групи шляхом використання нових інструментів (наприклад, створення інформаційного порталу з метою ефективної комунікації), започаткування спільних проектів (проекти між країнами-членами ОЧЕС).

Інформація про робочі групи ОЧЕС

Робоча група                                                  Рік заснування    Країна - координатор

1.    Сільське господарство та агропромисловість   1995    Російська Федерація
2.    Фінанси та банківська справа                         1999    Грецька Республіка
3.    Співробітництво по боротьбі зі злочинністю    1996    Румунія
4.    Культура                                                     2007    Грецька Республіка
5.    Митні справи                                                    -    Україна
6.    Освіта                                                         2004    Грецька Республіка
7.    Енергетика                                                  1994    Республіка Вірменія
8.    Захист навколишнього середовища                1994    Румунія
9.    Допомога в надзвичайних ситуаціях               1998    Російська Федерація
10.  Обмін статистичними даними та інформацією  1997    -
11.  Розвідка та видобуток вуглеводневих ресурсів    -    Турецька Республіка
12. Фінансові питання                                             -    Грецька Республіка
13. Охорона здоров’я та фармацевтика                  1996    Албанія
14. Інформаційні та комунікаційні технології            1994    Україна
15. Наука і технології                                            1994    Болгарія
16. Малий та середній бізнес                                 2002    Грецька Республіка
17.  Туризм                                                          1994    Грецька Республіка
18. Розвиток економіки                                         1998    Турецька Республіка
19.  Транспорт                                                     1994    Російська Федерація
20. Інституційне оновлення та належне управління 2005    Грецька Республіка