Геннадій Зубко презентував 7 кроків до гендерної рівності в громадах

Впроваджуючи реформу децентралізації, ми абсолютно переконані, що спроможність громад можна підсилити за рахунок розширення можливостей жінок щодо їх участі в місцевих процесах прийняття рішень. Тож імплементація гендерної рівності у реформу децентралізації є для нас стратегічним завданням. Про це заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко на Жіночому конгресі в Одесі, презентуючи 7 кроків до впровадження гендерної рівності в громадах.

«Ми напрацювали чіткі інструменти і механізми, а також окреслили показники, яких ми досягнемо в результаті. А саме: збільшення представництва жінок у місцевому самоврядуванні до 30%. Збільшення кількості гендерно-орієнтованих проектів регіонального розвитку. При досягненні цих показників у результаті ми очікуємо підвищення індексу регіонального людського розвитку – головного результату реформи децентралізації. Адже гендерний показник входить до системи показників HDI», - наголосив Геннадій Зубко у своєму виступі.

Сім найперших кроків включають в себе:

1. Впровадження Типових профілів громад за визначеною методикою. Ці профілі врахують з урахуванням гендеру та забезпечення прав людини (в тому числі, вразливих груп (гендерний аудит доступності). Вони потрібні як основа для аналізу гендерних потреб та врахування їх у місцевих планах та бюджетах.

2. Впровадження гендерно-орієнтованого бюджетування. Адже гендерно-орієнтоване бюджетування – це не лише питання спрямування коштів на відповідні проекти, це ще й питання ефективності використання державних коштів.

3. Збільшення кількості гендерно-орієнтованих проектів шляхом закріплення на законодавчому рівні заборони на будівництво та на введення в експлуатацію багатоквартирних житлових будинків, не забезпечених соціальною інфраструктурою, зокрема дитсадками, навчальними та медичними закладами. Збільшення кількості проектів, які фінансуються/співфінансуються з державного бюджету (ДФРР, субвенції з держбюджету) або місцевих бюджетів.

4. Впровадження гендерно-правової експертизи проектів НПА органів влади, а також рішень органів місцевого самоврядування.

5. Створення секторальної Гендерної Платформи для ОТГ.

6. Створення Руху «Громада розвитку можливостей жінок».

7. Врахування в Індексі регіонального людського розвитку гендерних показників.

За словами Геннадія Зубка, ситуація з гендерним паритетом в органах влади, зокрема і представницьких на місцях, потребує покращення - 12,5% жінок у Парламенті. Щодо представництва в органах місцевого самоврядування: обласні ради – 15%, міські ради – 18%, голови ОТГ – 16%, голови селищних рад – 19,3%, голови міст обласного значення – 9,6%, голови міст районного значення – 9,6%.

«Чим вище статус представницького органу, де більше політики, можливостей, ресурсів – тим нижчою є представленість жінок. Найбільше жінок – голів селищних рад – там, де потрібно «закатати рукава» і працювати, вирішувати господарські питання, займатись розвитком громади. Тому, щоб забезпечити зростання цих відсотків хоча б до 30% - нам разом треба ретельно попрацювати!» - підкреслив Зубко.

З реформою децентралізації у громади приходить нова якість послуг – в освіті, медицині, адміністративних послугах, безпеці. В тому числі через проекти регіонального розвитку, які реалізовуються за співфінансування держави (ДФРР, субвенції). Мінрегіон проаналізував проекти, які реалізовувались через ДФРР, за минулий рік з точки зору гендеру. З 801 проекту регіонами було подано 304 гендерно-орієнтованих проектів - дитсадки, школи, медичні заклади для дітей та жінок.

«Як бачимо, нагальною потребою сьогодні є будівництво дитячих садків. Я завжди говорю: хочете втримати людей у громадах і мати трудовий ресурс – будуйте дитячі садки. Наразі 47 тис. дітей – черга в дитсадки, і нам потрібно змінювати цю ситуацію. Тож маємо мету, завдання, маршрутну карту, а головне – бачення результату, до якого маємо прийти для того, аби гендерна політика була системно інтегрована у політику регіонального розвитку», - наголосив Віце-прем’єр-міністр.

ДЖЕРЕЛО

Актуально? Розкажіть друзям!

Підписатися на новини

Геннадій Зубко презентував 7 кроків до гендерної рівності в громадах

Впроваджуючи реформу децентралізації, ми абсолютно переконані, що спроможність громад можна підсилити за рахунок розширення можливостей жінок щодо їх участі в місцевих процесах прийняття рішень. Тож імплементація гендерної рівності у реформу децентралізації є для нас стратегічним завданням. Про це заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко на Жіночому конгресі в Одесі, презентуючи 7 кроків до впровадження гендерної рівності в громадах.

«Ми напрацювали чіткі інструменти і механізми, а також окреслили показники, яких ми досягнемо в результаті. А саме: збільшення представництва жінок у місцевому самоврядуванні до 30%. Збільшення кількості гендерно-орієнтованих проектів регіонального розвитку. При досягненні цих показників у результаті ми очікуємо підвищення індексу регіонального людського розвитку – головного результату реформи децентралізації. Адже гендерний показник входить до системи показників HDI», - наголосив Геннадій Зубко у своєму виступі.

Сім найперших кроків включають в себе:

1. Впровадження Типових профілів громад за визначеною методикою. Ці профілі врахують з урахуванням гендеру та забезпечення прав людини (в тому числі, вразливих груп (гендерний аудит доступності). Вони потрібні як основа для аналізу гендерних потреб та врахування їх у місцевих планах та бюджетах.

2. Впровадження гендерно-орієнтованого бюджетування. Адже гендерно-орієнтоване бюджетування – це не лише питання спрямування коштів на відповідні проекти, це ще й питання ефективності використання державних коштів.

3. Збільшення кількості гендерно-орієнтованих проектів шляхом закріплення на законодавчому рівні заборони на будівництво та на введення в експлуатацію багатоквартирних житлових будинків, не забезпечених соціальною інфраструктурою, зокрема дитсадками, навчальними та медичними закладами. Збільшення кількості проектів, які фінансуються/співфінансуються з державного бюджету (ДФРР, субвенції з держбюджету) або місцевих бюджетів.

4. Впровадження гендерно-правової експертизи проектів НПА органів влади, а також рішень органів місцевого самоврядування.

5. Створення секторальної Гендерної Платформи для ОТГ.

6. Створення Руху «Громада розвитку можливостей жінок».

7. Врахування в Індексі регіонального людського розвитку гендерних показників.

За словами Геннадія Зубка, ситуація з гендерним паритетом в органах влади, зокрема і представницьких на місцях, потребує покращення - 12,5% жінок у Парламенті. Щодо представництва в органах місцевого самоврядування: обласні ради – 15%, міські ради – 18%, голови ОТГ – 16%, голови селищних рад – 19,3%, голови міст обласного значення – 9,6%, голови міст районного значення – 9,6%.

«Чим вище статус представницького органу, де більше політики, можливостей, ресурсів – тим нижчою є представленість жінок. Найбільше жінок – голів селищних рад – там, де потрібно «закатати рукава» і працювати, вирішувати господарські питання, займатись розвитком громади. Тому, щоб забезпечити зростання цих відсотків хоча б до 30% - нам разом треба ретельно попрацювати!» - підкреслив Зубко.

З реформою децентралізації у громади приходить нова якість послуг – в освіті, медицині, адміністративних послугах, безпеці. В тому числі через проекти регіонального розвитку, які реалізовуються за співфінансування держави (ДФРР, субвенції). Мінрегіон проаналізував проекти, які реалізовувались через ДФРР, за минулий рік з точки зору гендеру. З 801 проекту регіонами було подано 304 гендерно-орієнтованих проектів - дитсадки, школи, медичні заклади для дітей та жінок.

«Як бачимо, нагальною потребою сьогодні є будівництво дитячих садків. Я завжди говорю: хочете втримати людей у громадах і мати трудовий ресурс – будуйте дитячі садки. Наразі 47 тис. дітей – черга в дитсадки, і нам потрібно змінювати цю ситуацію. Тож маємо мету, завдання, маршрутну карту, а головне – бачення результату, до якого маємо прийти для того, аби гендерна політика була системно інтегрована у політику регіонального розвитку», - наголосив Віце-прем’єр-міністр.

ДЖЕРЕЛО

Актуально? Розкажіть друзям!

  • Інструмент інституціональної розбудови Twinning

    Twinning (англ. twins — близнюки) — інструмент інституціональної розбудови, у рамках якого відбувається співпраця на рівні державних службовців аналогічних органів державної влади країн-членів ЄС та України. Інструмент Twinning передбачає надання довгострокової допомоги (період підготовки проєкту Twinning в середньому складає 1–1,5 роки, а період реалізації 1–3 роки) з метою впровадження елементів державного управління, необхідних для адаптації національного законодавства до норм та стандартів ЄС. Нормативно-правова база Механізм використання інструменту Twinning в Україні Рекомендації ініціаторам проєктів Twinning Twinning є особливою формою технічної допомоги, у рамках якої відбувається співпраця між органами державної влади та аналогічними державними інституціями держав-членів ЄС, спрямованою на досягнення спільними зусиллями поставлених цілей. Довідково: у 1998 році інструмент Twinning було запропоновано Європейською Комісією для країн-кандидатів на вступ до ЄС для підтримки…
  • Інструмент інституціональної розбудови TAIEX

    TAIEX (Technical Assistance Information Exchange) – це інструмент короткострокової технічної допомоги та обміну інформацією, що надається Європейською Комісією з метою розбудови інституціональної спроможності, наближення та імплементації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу (acquis communautaire), а…
  • Загальна інформація про НАТО

    НАТО (NATO – North Atlantic Treaty Organisation) – Організація Північноатлантичного договору – міжнародна організація, створена 4 квітня 1949 року для колективної оборони країн Західної Європи та Північної Америки згідно з принципами 51 статті Статуту ООН.
    Детальніше

CAF

Загальна схема оцінювання (CAF) – це система управління якістю, розроблена на основі Моделі досконалості Європейського фонду управління якістю (EFQM), який є ефективним інструментом удосконалення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Станом на 2021 рік система управління якістю, створена відповідно до вимог Загальної схеми оцінювання (CAF), ефективно функціонує в 4160 організаціях із 59 країн світу.
Детальніше

Функціональне обстеження

Аналіз діяльності органу державної влади проводиться шляхом функціонального обстеження. Функціональне обстеження – це аналітична методика оцінки ефективності діяльності органів виконавчої влади, яка є інструментом аналізу функцій та оцінки ефективності управлінської діяльності органів виконавчої влади та їх структурних підрозділів.
Детальніше

Громадянські компетентності на державній службі

Формування громадянської компетентності є нагальною потребою сучасності. Під громадянською компетентністю розуміють здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов’язки з метою розвитку демократичного громадянського суспільства адже якість демократії і визначається рівнем компетентності громадян.
Детальніше