Протягом останніх десятиліть усе більше професійна етика сприймається як суспільна необхідність, породжена специфікою професійної діяльності державних службовців та соціальним контекстом, у якому вона функціонує. Естетичною формою вияву моральності професійної етики є етикет, який виступає своєрідною єдністю культури моральної свідомості і поведінки.
На державній службі присутня певна система норм та атрибутів ділового етикету, що притаманна конкретній установі, підприємству і повинна відповідати їх цілям діяльності. До них входять:
- стилі та стандарти спілкування, мистецтво ведення розмов;
- форми поведінки, привітання, знайомства;
- ведення справ з суб’єктами зовнішнього оточення;
- заходи щодо формування іміджу організації;
- стандарти оформлення ділових паперів та ділового листування в установах;
- вимоги до зовнішнього вигляду державного службовця;
- використання візитних карток в діловій практиці;
- манери поведінки ділової людини, жести, міміка [2, с. 124].
Службовий етикет на державній службі – це загальноприйняті (або декларативно встановлені) правила соціальної поведінки у професійному спілкуванні в конкретній організації чи установі.
Окрім норм та атрибутів службового етикету, необхідно також виділити основні принципи професійної етики державного службовця:
пріоритет інтересів державної служби;
- уникнення конфлікту інтересів;
- неупередженість;
- політична нейтральність;
- прозорість у службовій діяльності державних службовців;
- забезпечення конфіденційності;
- уникнення отримання неправомірної вигоди у зв’язку із здійсненням службової діяльності [3, с. 34].
Дотримання цих принципів дасть можливість забезпечити пріоритет публічних інтересів над приватними, а також створити захист для самих державних службовців від незаконного звільнення зі служби через зміни у розстановці сил у вищих органах влади. Принципи професійної етики державної служби сприяють заповненню прогалин у правовому регулюванні службової діяльності, зокрема, у тих випадках, коли необхідно ухвалити рішення у межах «адміністративного розсуду». Необхідно також відмітити, що принципи професійної етики публічної служби мають вплив на формування у публічного службовця ідеології пріоритету публічного інтересу над приватним.
Серцевину професійної етики становлять етичні кодекси, в яких виявляються особливості етичної поведінки в конкретній професії, змальовується образ належної поведінки професіоналів, виголошуються вимоги, що висуває до особистості працівника його професійне середовище та суспільство в цілому.
Етичні кодекси вважаються важливим засобом боротьби з корупцією та закритістю державного управління. Необхідність у кодифікуванні основних етичних вимог до представників виконавчої влади обумовлені певними потребами: в зміцненні довіри громадян, в забезпеченні ефективності державного управління, в удосконаленні відносин на державній службі, в уніфікації вимог до державних службовців.
Якщо коротко визначити мету етичних кодексів державних службовців, то вона має три основні аспекти, а саме:
- опис етичного клімату, який панує на державній службі;
- фіксація стандартів етичної поведінки, які очікуються від державних службовців;
- повідомлення суспільству, чого очікувати під час спілкування від поведінки та ставлення державних службовців до громадян [4, с. 8].
Нині професійні кодекси виконують різні функції та існують в різних форматах:
демонструють, що певна група є професією;
- проголошують набір ідеалів, до яких мають прагнути професіонали;
- мають дисциплінарний характер, оскільки визначають мінімум умов, яких необхідно дотримуватися представнику певної професії;
- формулюють етикет професії.
Кодекси поведінки представляють собою чіткий і стислий виклад головних принципів поведінки, дотримання яких організація очікує від своїх членів та цінностей, які вона поділяє.
Найвагомішими питаннями державної служби, які потребують етичної кодифікації є проблеми:
- конфлікту інтересів;
- службових привілеїв, послуг та дарунків;
- участі в об’єднаннях та політичної або іншої неупередженості;
- поводження з конфіденційною, службовою інформацією;
- використання державних ресурсів;
- працевлаштування після припинення державної служби;
- норми поведінки на робочому місці у спілкуванні з громадянами;
- права співробітників тощо.
Етичні кодекси спрямовані впливати на усвідомлення та дотримання норм професійної етики, на формування етичної культури представників влади за наявності певних умов. До них належать:
- розробка та прийняття кодексу, широкомасштабне його визначення, широке оприлюднення та доступність, демонстрація можливого використання його в щоденній практиці;
- набуття професіоналами навичок спілкування, виходу з конфліктних ситуацій і реалізації етичних вимог;
- пропагування позитивних зразків службового поводження;
- встановлення внутрішніх процедур контролю за дотриманням професійно-етичних вимог;
- заохочення співробітників за етичну поведінку, застосування санкцій проти порушників кодексу [4, с. 11].
Підсумовуючи, необхідно зазначити основні принципи управління питаннями етичної поведінки на державній службі:
етичні стандарти для державної служби мають бути зрозумілими;
- етичні стандарти мають відтворюватися у правовій базі;
- етичні настанови мають бути доступними для державних службовців;
- державні службовці повинні знати свої права та обов’язки при виявленні порушень;
- зміцненню етичності поведінки державних службовців має сприяти взяття на себе політичних зобов’язань щодо дотримання етичних стандартів;
- процес прийняття рішень повинен бути прозорим і відкритим для громадськості;
- повинні бути створені чіткі принципи взаємодії між державним та приватним секторами;
- керівники мають на власному прикладі демонструвати етичну поведінку й сприяти її поширенню;
сприяти етичній поведінці повинні політика, практика і процедури управління;
етичній поведінці повинні сприяти умови роботи на посадах державної служби, а також управління людськими ресурсами;
у державній службі повинні існувати необхідні механізми забезпечення відповідальності; мають існувати необхідні санкції і процедури з метою протидії порушенням [1, с. 96-98].
Список використаних джерел:
- Етика державної служби: запобігання конфлікту інтересів та вимоги до законодавства / Мануєль Віллорія, Стеффан Синнестрьом, Янош Берток. – К.: Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, 2010. – 104 с.
- Кушнірюк В.М. Організація діяльності державного службовця: конспект лекцій / В.М. Кушнірюк. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2012. – 544с.
- Професійна етика публічної служби та запобігання конфлікту інтересів: навчальний посібник. – Київ, — 2010. — 67 с.
- Толкованов В.В., Щербак Н.В., Василевська Т.В., Удовиченко В.П. Впровадження стандартів публічної етики на місцевому і регіональному рівнях: українська практика та європейський досвід / За ред. В.В. Толкованова, Н.В. Щербак. – Київ: Центр досліджень питань місцевого і регіонального розвитку та сприяння адміністративній реформі, 2008. – 212 с.