| Збірки |
|
Державна служба в цифрах 2010
Матеріали науково-практичної конференції „Державна служба України в історичному контексті: проблеми становлення та розвитку” (м. Київ, 18 листопада 2008 року)
1918 року, у добу Української Держави за часів гетьмана Скоропадського були прийняті перші нормативні документи, що заклали основу сучасної державної служби як національного управлінського інституту. На відзначення 90-річчя цієї події як у столиці України, так і в кожному регіоні відбулася низка заходів, визначених розпорядженням Кабінету Міністрів України. Одним із таких заходів стала науков-практична конференція „Державна служба України в історичному контексті: проблеми становлення та розвитку”, організована Головдержслужбою України, Міністерством освіти і науки України та Національною академією державного управління при Президентові України, яка пройшла у м. Київ 18 листопада 2008 року. Захід присвячено поширенню української адміністративної традиції, створенню об’єктивного уявлення про історичні особливості формування інституту державної служби на теренах України шляхом обговорення, пропозицій щодо використання кращого вітчизняного досвіду адміністрування на шляху адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу.
З метою активної пропаганди 90-річчя української адміністративної традиції, глибшого знання громадянами України власної історії, виховання патріотизму, підвищення авторитету держави, що надасть новий поштовх реформі державної служби та державного управління, підготовлено та видано „Збірку науково-документальних матеріалів до 90-річчя державної служби”. Вона вміщує наукові статті про перший вітчизняний досвід інституціоналізації державної служби за часів Гетьманату Павла Скоропадського та унікальні документальні матеріали тих часів, які власне й встановлювали основні елементи державної служби в Україні. Основною читацькою категорією є державні службовці, експерти, що працюють у сфері публічної адміністрації, науковці, але буде цікавою також усім, небайдужим до власної історії.
Українська нація має давню адміністративну традицію, основні риси якої часто перегукуються із західноєвропейською, починаючи з часів Русі та Галицько-Волинського князівства, через державне існування руського народу у формі Великого князівства Литовського, його визвольну війну 1648 – 1654 років, козацьку державу другої половини XVII – першої половини XVIII століть, спроби відновлення національної державності початку ХХ століття у формі Української Народної Республіки та Української Держави і завершуючи Україною, проголошеною і визнаною незалежною державою у 1991 році.
Цей непростий і драматичний шлях державного будівництва, інституційного розвитку національної публічної адміністрації і державної служби неодноразово переривався періодами війн, поневолення та спроб асиміляції українців іншими народами та державами, але найбільше – періодами перебування українських земель у складі Російської імперії у другій половині XVIII – на початку ХХ століть та Української РСР у складі Радянського Союзу.
Попри це, окремі риси сучасної публічної (державної) служби європейського зразка у різних формах можна спостерігати в українській адміністрації протягом різних історичних періодів.
На прохання Уряду України та за фінансової підтримки DFID (Міністерства міжнародного розвитку Сполученого Королівства Великої Британії) і SIDA (Швецького агентства з міжнародного розвитку), а також за згоди Європейської Комісії, на початку 2006 року SIGMA провела оцінку державного управління в Україні. Оцінка була здійснена відповідно до компетенції, методології та основних показників SIGMA, що зазвичай використовуються для оцінки державного управління в країнах-кандидатах. Остаточний звіт був підготовлений у березні 2006 року, а його основні висновки були представлені на міжнародної конференції "Стратегія адміністрування реформи: рекомендації SIGMA Урядові України", що відбувся у Києві у липні 2006 року.
У збірнику представлено доповіді та рекомендації учасників Міжнародної конференції „Реформа державної служби — розбудова адміністративної спроможності до членства у Європейському Союзі”, організованої за ініціативи Уряду України та Світового Банку. Серед учасників конференції — посадові особи України та країн Європейського Союзу, представники міжнародних організацій, визнані експерти та науковці. У цьому виданні представлено також проект закону України „Про державну (цивільну) службу” та проект Концепції розвитку законодавства про державну службу, які обговорювалися на конференції та повідомлення про Міжнародну конференцію у засобах масовоїінформації.
Брошуру присвячено популяризації нової редакції закону «Про державну службу». Пропоновану нову редакцію закону «Про державну службу» можна вважати одним з інструментів, здатних «перезапустити» українську урядову машину. Уже бодай тому, що цей закон проводить і фіксує чітку межу між політичною діяльністю та професійною державною службою, між політиком, який часто живе відвиборів до виборів, і державним службовцем, покликаним забезпечувати стабільність, спадкоємність і ефективність роботи державної машини.
Корупція в Україні давно сприймається як органічна частина нашого життя. Було б неправильним вважати, що корупція — явище останніх років чи навіть десятиліть.Корупція розглядається як складне соціальне явище, що негативно впливає на всі аспекти політичного і соціально-економічного розвитку суспільства і держави, загрожує демократії та правам людини, реалізації принципу верховенства права, підриває соціальну справедливість, легітимність публічних інститутів, добробут, завдає шкоди суспільству, соціальному прогресу та національній безпеці.
Професійна етика публічної служби та запобігання конфлікту інтересів
Навчальний посібник містить короткий огляд ключових теоретичних позицій та аналіз найважливіших положень у сфері професійної етики публічної служби, що потребують законодавчого закріплення.
|
| Немає подій |