Центральним питанням оцінки ґендерного впливу є: чи нормативно-правовий акт, політика чи програма зменшують, підтримують або збільшують ґендерну нерівність? 

Європейська комісія визначає оцінку ґендерного впливу, як процес порівняння та оцінки відповідно до ґендерних критеріїв, поточної ситуації та тенденцій з очікуваним розвитком подій в результаті впровадження запропонованої політики.

Оцінка передбачає двосторонній підхід: аналіз поточної ґендерно-обумовленої ситуації/позиції стосовно політики та прогнозований вплив на жінок і чоловіки, як тільки політика буде реалізована. 

Кінцевою метою оцінки ґендерного впливу є вдосконалення розробки та планування політики з метою попередження її негативного впливу на ґендерну рівність, а також задля зміцнення ґендерної рівності через законодавство та політики, які краще розроблені та мають трансформаційні ефекти.

Оцінка ґендерного впливу – процес визначення прямого чи опосередкованого впливу (позитивного, негативного чи нейтрального), коротко- та довгострокових наслідків реалізації державної політики на становище різних груп хлопців і дівчат, жінок і чоловіків, який дає змогу своєчасно усунути диспропорції та ґендерну нерівність.

14 квітня 2020 року наказом Мінсоцполітики № 257 затверджено Методичні рекомендації для застосування фахівцями центральних органів виконавчої влади під час оцінювання ґендерного впливу галузевих реформ.

Метою оцінювання ґендерного впливу є визначення прямого або опосередкованого позитивного чи негативного впливу короткострокових (до 1 року) та довгострокових (від 1 року) наслідків реалізації на становище різних груп жінок і чоловіків задля своєчасного усунення виявлених диспропорцій та ґендерної нерівності.

У контексті цього НАДС спільно зі Службою Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України за підтримки проєкту ООН Жінки «Ґендерна рівність в центрі реформ, миру та безпеки» (за фінансової підтримки Уряду Швеції) у 2019 році започаткували тренінговий курс «Школа тренерів/ок з проведення ґендерно-правової експертизи». 

У рамках вищезазначеного курсу розроблено 3 тренінгові програми з підвищення кваліфікації державних службовців, які займають посади державної служби категорій «А», «Б» та «В», а також для керівників та спеціалістів юридичних служб, з питань реалізації державної ґендерної політики, які погоджені НАДС та затверджені Українською школою урядування. 

НАДС було рекомендовано регіональним центрам підвищення кваліфікації використовувати зазначені програми при проведенні відповідного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

Також спільно з проєктом ООН Жінки «Ґендерна рівність в центрі реформ, миру та безпеки» та проєктом «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) у 2020 році розроблено загальну короткострокову програму підвищення кваліфікації «Інтеграція ґендерного підходу під час розроблення нормативно-правових актів» для державних службовців центральних органів виконавчої влади, які займають посади державної служби категорії «Б», «В» (наказ НАДС від 27 липня 2020 року № 133/20). За вищевказаною програмою пройшли підвищення кваліфікації 350 державних службовців.

У 2021 році вийшов друком «Посібник з інструментів впровадження гендерного підходу на державній службі», розроблений експертами Проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), який фінансується урядом Канади та впроваджується компанією Alinea International у співпраці з Міністерством соціальної політики України та Національним агентством України з питань державної служби. 

Книга підготовлена для державних службовців і посадових осіб органів місцевого самоврядування як практичний інструмент для інтеграції ґендерного підходу під час розроблення політик та програм як на національному, так і на місцевому рівнях, а також для забезпечення принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах державного управління та доступна за посиланням http://www.center.gov.ua/biblioteka