Super Mario
Забезпечення рівних можливостей представництва на вищих рівнях прийняття рішень
Наказом НАДС від 20 травня 2020 року № 80-20 «Про затвердження форми звітності КСДС «Звіт про кількісний склад державних службовців» та Інструкції щодо її заповнення», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01 червня 2020 року за № 484/34767, передбачено удосконалення процедури збору та обробки інформації щодо чисельності державних службовців за статтю та віковою групою, за категоріями та підкатегоріями посад державної служби, тощо.
Відповідно до статистичних даних КСДС станом на 31.12.2021 р. серед державних службовців:
- категорії «А»: жінок – 28%, чоловіків – 72%;
- категорії «Б»: жінок – 67%, чоловіків – 33%;
- категорії «В»: жінок – 77% та чоловіків – 23%.
КІЛЬКІСТЬ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ
(станом на ІV квартал 2021 року)
ҐЕНДЕРНИЙ РОЗРІЗ
ЧОЛОВІКИ
- Категорія «А» - 141 осіб
- Категорія «Б» -14 264 осіб
- Категорія «В» - 29 077 осіб
ЖІНКИ
- Категорія «А» - 55 осіб
- Категорія «Б» - 28 419 осіб
- Категорія «В» - 99 513 особи
Також НАДС розроблено проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. № 246 і від 22 липня 2016 р. № 448» (постанова КМУ прийнята 18 листопада 2020 року № 1139). Актом внесено зміни до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, зокрема, удосконалено процедури проведення конкурсу та врегулювання можливості оцінювання під час проведення конкурсу на зайняття посад державної служби категорії «А», вміння здійснювати оцінку ґендерного впливу під час формування, впровадження та оцінювання державної політики.
Підвищення кваліфікації з питань ґендерної рівності державних службовців і посадових осіб органів місцевого самоврядування
Відповідно до:
- Плану заходів щодо реалізації Концепції реформування системи професійного навчання державних службовців, голів місцевих держадміністрацій, їх перших заступників та заступників, посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад;
- Державної соціальної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2018 року № 273
НАДС у межах повноважень забезпечує підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій із забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
На сьогодні ЗВО та регіональними центрами підвищення кваліфікації питання ґендерної політики включено до варіативних складових професійних програм підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування за темами: «Основи державної політики у сфері запобігання та протидії дискримінації»; «Протидія дискримінації та подолання ґендерних стереотипів»; «Засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»; «Поняття і проблеми ґендерної політики»; «Сучасні підходи у наданні ґендерно-чутливих соціальних послуг»; «Впровадження ґендерних підходів у діяльність органів публічної влади: забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»; «Трактування закону України Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» тощо.
Протягом 2021 року в Українській школі урядування, 18 регіональних центрах підвищення кваліфікації, Навчально-науковому інституті державного управління Національного університету «Львівська політехніка», Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка», Одеському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України та Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна за програмами підвищення кваліфікації, до яких включено модулі та теми за сферами дії Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок і забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, проведено навчання 13 029 осіб, з них: 8 282 державні службовці та 4 747 посадових осіб місцевого самоврядування.
Також у 2021 році спільно з Представництвом ООН Жінки в Україні розроблено загальну короткострокову програму підвищення кваліфікації «Запобігання та протидія сексуальним домаганням на робочому місці» (наказ НАДС від 03 грудня 2021 року №185-21) та запущено навчальний онлайн-курс «Запобігання та протидія сексуальним домаганням на робочому місці» для державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. Курс розміщено на освітній онлайн-платформі Української школи урядування.
На виконання доручення Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України наказом НАДС від 08 липня 2021 року №105-21 утворено робочу групу з формування єдиного підходу щодо навчання та підвищення кваліфікації фахівців суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. До складу робочої групи увійшли представники Апарату Урядового уповноваженого з питань ґендерної політики, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства соціальної політики, Національної соціальної сервісної служби, Національної поліції, Офісу Генерального прокурора, Національної школи суддів України, НАДС та експерти міжнародних і громадських організацій.
Забезпечення рівного доступу до державної служби жінок і чоловіків
У 2021 році наказом НАДС внесено зміни до Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.
Внесені зміни, серед іншого, передбачають уточнення професійно-етичних вимог щодо правил поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. Включено норми стосовно протидії дискримінації, сексуальним домаганням та забезпечення ґендерної рівності серед державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування.
Також реалізовано чимало ініціатив щодо забезпечення можливостей виконання професійних та сімейних обов’язків державними службовцями, створення гнучких умов праці.
Так прийнято низку наказів НАДС (№39-20 від 13.03.20 р., № 143-20 від 31.07.20 р.), якими зокрема передбачено:
- можливість дистанційної роботи для держслужбовців.
- та встановлення гнучкого режиму робочого часу за ініціативою держслужбовця і згодою його керівника, незалежно від визначеного режиму роботи державного органу.
Партнерство і співпраця
ООН ЖІНКИ В УКРАЇНІ
Структура Організації Об'єднаних Націй з питань ґендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (англ. United Nations Entity for Gender Equality and the Empowerment of Women) - провідний орган, що координує роботу системи ООН у питанні ґендерної рівності. Є допоміжним органом Генеральної Асамблеї ООН, створений рішенням Асамблеї у 2010 році з метою прискорення прогресу у справі задоволення потреб жінок у всьому світі, підвищення ефективності використання наявних ресурсів і об'єднання мандатів і функцій окремих підрозділів системи ООН, які займалися виключно питаннями ґендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок.
НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕМОКРАТИЧНИЙ ІНСТИТУТ
Національний демократичний інститут (НДІ), або Національний демократичний інститут з міжнародних відносин є позапартійною, некомерційною, неурядовою організацією, яка працює задля посилення демократичних інститутів у всьому світі шляхом залучення громадянського суспільства, сприяючи відкритості та підзвітності влади.
ПРОЄКТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ ЗА ҐЕНДЕРНУ РІВНІСТЬ: СЛУЖБА ДОПОМОГИ РЕФОРМАМ»
Проєкт «Європейський Союз за ґендерну рівність: Служба допомоги реформам» є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується компанією NIRAS та фінансується Європейським Союзом. На запити урядів Служба допомоги реформам надає допомогу щодо сприяння ґендерній рівності та розширенню прав жінок шляхом включення ґендерних питань у нові закони, стратегії, програми та інші документи.
ПРОЄКТ «СУПРОВІД УРЯДОВИХ РЕФОРМ В УКРАЇНІ» (SURGE)
Проєкт «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується компанією Alinea International та фінансується Урядом Канади. Проєкт допомагає Україні рухатися до демократичного та процвітаючого суспільства через розвиток демократії, заснованої на побудові громадянського суспільства, і сприяння сталому економічному зростанню.
Нормативно-правова база
НАЦІОНАЛЬНІ ЗАКОНОДАВЧІ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ
Закони України:
- Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року
(Закон України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР); - Кодекс законів про працю України (затверджується Законом від 10 грудня 1971 року № 322-VIII, ВВР, 1971,
додаток до № 50, ст. 375); - Закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 08 вересня 2005 року № 2866-IV;
- Закон «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06 вересня 2012 року № 5207-VI;
- Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії дискримінації»
від 13 травня 2014 року № 1263-VII; - Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII;
- Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» від 06 грудня 2017 року № 2227-VIII;
- Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII.
Укази Президента України:
- Указ Президента України від 25 серпня 2015 року № 501/2015 «Про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини».
- Указ Президента України від 30 вересня 2019 року № 722/2019 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року»
- Указ Президента України від 24 березня 2021 року №119/2021 «Про Національну стратегію у сфері прав людини»
- Указ Президента України від 26 травня 2020 р. № 203/2020 «Про Річну національну програму під егідою Комісії Україна – НАТО на 2020 рік»
- Указ Президента України від 21 вересня 2020 р. № 398/2020 «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства»
- Указ Президента України від 3 грудня 2020 р. №533/2020 «Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні»
Постанови Кабінету Міністрів України:
- Постанова Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2007 року № 1087 «Про консультативно-дорадчий орган з питань сім’ї, ґендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання насильству в сім’ї та протидії торгівлі людьми»;
- Постанова Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 390 «Про Урядового уповноваженого з питань гендерної політики»;
- Постанова Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2018 року № 273 «Про затвердження Державної соціальної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року»;
- Постанова Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2018 року № 997 «Питання проведення гендерно-правової експертизи»
- Постанова Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 рроку № 1066 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України"
- Постанова Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 930 «Деякі питання забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»
- Постанова Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2020 р. № 1139 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. № 246 і від 22 липня 2016 р. № 448»
- Постанова Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки»
Розпорядження Кабінету Міністрів України:
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2015 року № 1393-р «Про затвердження плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року»;
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113-р «Про затвердження Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2020 року» (із змінами, внесеними згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 637-р);
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 474-р «Деякі питання реформування державного управління України»;
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2017 року № 142-р «Про схвалення Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки»;
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року № 415-р «Про затвердження плану заходів з реалізації Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки»;
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 634-р «Про затвердження Національного плану дій з виконання рекомендацій, викладених у заключних зауваженнях Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок до восьмої періодичної доповіді України про виконання Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок на період до 2021 року»;
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 728-р «Про схвалення Концепції Державної соціальної програми запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до 2023 року».
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 686-р "Питання збору даних для моніторингу реалізації цілей сталого розвитку"
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2020 р. № 1128-р «Про схвалення Концепції комунікації у сфері гендерної рівності»
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 р. № 1544-р «Про затвердження Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2025 року»
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2021 р. № 1617-р «Про затвердження плану заходів з реалізації Стратегії людського розвитку на 2021-2023 роки»
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 травня 2020 р. № 505-р «Про схвалення проекту листа Уряду України до Міністерства Європи та закордонних справ Французької Республіки щодо участі Уряду України у міжнародній ініціативі «Партнерство Біарріц» з утвердження ґендерної рівності»
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2020 р. № 1127-р «Про схвалення проекту листа Уряду України до секретаріату Міжнародної коаліції за рівну оплату праці (EPIC)»
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2020 р. № 1133-р «Про затвердження плану пріоритетних дій Уряду на 2020 рік»
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2020 р. № 1277-р «Про участь Уряду України у міжнародній ініціативі “Коаліції дій для сприяння досягненню ґендерної рівності”»
- Розпорядження Кабінету Міністрів від 02 грудня 2020 р. № 1517-р «Питання збору даних для моніторингу ґендерної рівності»
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. №1578-р «Про затвердження плану заходів з реалізації зобов’язань Уряду України, взятих в рамках міжнародної ініціативи «Партнерство Біарріц» з утвердження ґендерної рівності»
Накази міністерств:
- Наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 06 вересня 2010 року № 3036 «Про Експертну раду з питань розгляду звернень за фактами дискримінації за ознакою статі»;
- Наказ Міністерства юстиції України від 27 листопада 2018 року № 3719/5 «Про затвердження Методичних рекомендацій з проведення ґендерно-правової експертизи актів законодавства та проектів нормативно-правових актів, визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства юстиції України від 12 травня 2006 року № 42/5»;
- Наказ Міністерства фінансів України від 02 січня 2019 року № 1 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо впровадження та застосування гендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі».
- Наказ Міністерства соціальної політики від 14 квітня 2020 р. № 257 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оцінювання ґендерного впливу галузевих реформ»
- Наказ Міністерства соціальної політики України від 7 лютого 2020 р. № 86 «Про затвердження Інструкції щодо інтеграції ґендерних підходів під час розроблення нормативно-правових актів»
- Наказ Міністерства фінансів України від 19.05.2020 р. № 223 «Порядок здійснення оцінки ефективності бюджетних програм головними розпорядниками коштів державного бюджету»
- Наказ Міністерства соціальної політики України від 09 серпня 2021 року №448 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо проведення гендерного аудиту підприємствами, установами та організаціями»
Інші нормативно-правові акти:
- Національна доповідь «Цілі сталого розвитку: Україна», схвалена 24 травня 2017 року Міжвідомчою робочою групою високого рівня для організації процесу імплементації Цілей Сталого Розвитку для України під головуванням Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва та Координатора системи ООН в Україні, Координатора з гуманітарних питань в Україні та Постійного Представника Програми розвитку ООН в Україні Ніла Вокера.
- Спільна заява Форуму координації міжнародної технічної допомоги «Партнерство заради розвитку», 8 жовтня 2020 р.
МІЖНАРОДНІ ЗАКОНОДАВЧІ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ
Документи Організації Об’єднаних Націй:
- Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок 1979 року (Convention on the Elimination of all Forms of Discrimination Against Women, CEDAW)
- Резолюція 1325 (2000), ухвалена Радою Безпеки на її 4213-му засіданні, 31 жовтня 2000 року;
- Резолюція 1820 (2008), ухвалена Радою Безпеки на її 5916-му засіданні, 19 червня 2008 року;
- Факультативний протокол до Конвенції про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок 1999 року (Optional Protocol to the Convention on the Elimination of All Forms of Discrimination against Women);
- Пекінська Платформа Дій та Пекінська декларація, прийняті на четвертій Всесвітній конференції зі становища жінок у м. Пекін 15 вересня 1995 року;
- Декларація тисячоліття Організації Об’єднаних Націй. Прийнята резолюцією №55/2 Генеральної Асамблеї ООН
від 8 вересня 2000 року; - Резолюція Генеральної Асамблеї ООН № 70/1 від 25 вересня 2015 року «Перетворення нашого світу: Порядок денний в області сталого розвитку на період до 2030 року» (Resolution of the United Nations General Assembly № 70/1 of 25 September, 2015 «Transforming our World: the 2030 Agenda for Sustainable Development»).
Документи Міжнародної організації праці (МОП):
- Конвенція МОП № 100 «Про рівне винагородження чоловіків і жінок за працю рівної цінності», прийнята 29 червня 1951 року;
- Конвенція МОП № 103 «Про охорону материнства», переглянута та прийнята 28 червня 1952 року;
- Конвенція МОП № 111 «Про дискримінацію в галузі праці та занять», прийнята 25 червня 1958 року;
- Рекомендація МОП № 111 до Конвенції;
- Конвенція МОП № 122 «Про політику у сфері зайнятості», прийнята 9 липня 1964 року;
- Конвенція МОП № 143 «Про зловживання в галузі міграції і про забезпечення працівникам-мігрантам рівних можливостей і рівного ставлення», прийняту 24 червня 1975 року;
- Конвенція МОП № 156 «Про рівне ставлення й рівні можливості для трудящих чоловіків і жінок: трудящі із сімейними обов’язками», прийнята 23 червня 1981 року.
Документи Європейського Союзу:
- Договір про Європейський Союз від 07 лютого 1992 року;
- Договір про заснування Європейської Спільноти від 17 лютого 1986 року;
- Ніццький договір від 26 лютого 2001 року про внесення змін та доповнень до Договору про Європейський Союз, Договорів про заснування Європейських Співтовариств та деяких пов’язаних з ними актів (2001/С80/01);
- Хартія основних прав Європейського Союзу від 07 грудня 2000 року;
- Консолідовані версії Договору про Європейський Союз та Договору про функціонування Європейського Союзу (2010/С 83/01) від 30 березня 2010 року;
- Європейська хартія рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад, травень 2006 року (The European Charter for Equality Of Women And Men in Local Life, May 2006);
- Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, або Стамбульська конвенція від 11 травня 2011 року (Council of Europe Convention on preventing and combating violence against women and domestic violence; Istanbul Convention, Istanbul, 11.V.2011);
- Стратегія гендерної рівності Ради Європи на 2018-2023 роки (Council of Europe Gender Equality Strategy 2018-2023);
- Директива Ради Європи № 79/7/ЄЕС від 19 грудня 1978 року про поступове запровадження принципу рівного ставлення до чоловіків та жінок у сфері соціального забезпечення;
- Директива Ради Європи № 2000/43/ЄС від 29 червня 2000 року щодо імплементації виконання принципу рівності осіб незалежно від расового чи етнічного походження;
- Директива Ради Європи № 2000/78/ЄС від 27 листопада 2000 року з протидії дискримінації на робочому місці за ознакою релігії або віри, обмежених можливостей, віку або сексуальної орієнтації (Рамкова директива про трудову діяльність);
- Директива Ради Європи № 2004/113/ЄС від 13 грудня 2004 року про реалізацію принципів рівних можливостей і рівного ставлення до чоловіків і жінок у питаннях доступу та постачання товарів і послуг (Директива про гендерні товари та послуги);
- Директива Ради Європи № 2006/54/ЄС від 05 липня 2006 року про реалізацію принципів рівних можливостей і рівного ставлення до чоловіків і жінок у питаннях працевлаштування та зайнятості (Директива про перерозподіл гендерних ролей);
- Пропозиція Європейської Комісії № COM/2008/0426 final – CNS 2008/0140 від 02 липня 2008 року щодо Директиви Ради Європи про протидію дискримінації за ознакою віку, інвалідності, сексуальної орієнтації, релігії або віри за межами робочого місця (Горизонтальна директива);
- Резолюція Європейського парламенту № 2015/2116(INI) від 15 вересня 2016 року щодо застосування Директиви Ради
№ 2000/78/ЄС.
Комплексний ґендерний підхід
Сучасна ґендерна політика України
Інституційний механізм | ||||||
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ | ||||||
Верховна Рада України (далі – ВРУ) є законодавчим органом України, у повноваженнях якого зосереджена вся законотворча робота, зокрема, у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, а також питання ратифікації міжнародних договорів. Саме ВРУ має функції з формування державної ґендерної політики у всіх сферах суспільного життя. | ||||||
Повноваження |
1)визначає основні засади ґендерної політики держави; 2)застосовує у законодавчій діяльності принцип забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; 3)здійснює парламентський контроль за виконанням законодавчих актів з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. |
|||||
Наразі питання реалізації ґендерної політики знаходяться у 2-х комітетах: 1.Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин. 2.Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Підкомітет з питань дотримання Україною міжнародних зобов'язань у сфері захисту прав людини та ґендерної політики. |
||||||
Одним з інституціональних механізмів формування ґендерної політики є Парламентські слухання. | ||||||
УПОВНОВАЖЕНИЙ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ | ||||||
Повноваження | 1) у рамках здійснення контролю за додержанням прав та свобод людини і громадянина здійснює контроль за дотриманням рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
2) розглядає звернення про випадки дискримінації за ознакою статі та насильства за ознакою статі; у щорічній доповіді висвітлює питання дотримання рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та насильства за ознакою статі. |
|||||
Консультативна рада при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини | ||||||
Важливою складовою взаємодії Уповноваженого ВРУ з прав людини з громадянським суспільством є діяльність консультативно-дорадчих органів. Наказом №122.15/19 від 20 грудня 2019 р. була створена Консультативна рада при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, затверджено її положення та склад, а також відмінено дію наказу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 10.07.2012 № 6/8-12 «Про створення консультативної ради». Серед членів/членкинь Консультативної ради 20 чоловіків і 1 жінка. | ||||||
Координаційна рада з питань недискримінації та ґендерної рівності | ||||||
Наказом 40/02-18 від 7.08.2018 було утворено Координаційну раду з питань недискримінації та ґендерної рівності. Її було утворено з метою розроблення законодавчих пропозицій та надання консультативної і експертної підтримки у сфері запобігання та протидії дискримінації та забезпечення ґендерної рівності. | ||||||
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ | ||||||
У системі органів виконавчої влади вищим органом у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків є Кабінет Міністрів України (далі – КМУ). | ||||||
Повноваження |
- забезпечує проведення єдиної державної політики, спрямованої на досягнення рівних прав та рівних можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життя суспільства; -приймає Національний план дій щодо впровадження ґендерної рівності, запобігання та протидії насильству за ознакою статі та забезпечує його виконання; -розробляє і реалізовує державні цільові програми щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі; -спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади щодо забезпечення ґендерної рівності, запобігання та протидії насильству за ознакою статі; -організовує підготовку державної доповіді про виконання в Україні Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок; -враховує принцип ґендерної рівності при прийнятті нормативно-правових актів; -затверджує порядок проведення ґендерно-правової експертизи; -здійснює інші повноваження у цій сфері, передбачені законодавством України. |
|||||
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України | ||||||
У 2017 р. вперше питання ґендерної рівності отримало підтримку на найвищому політичному рівні. Так, з 1 березня 2017 р. Уряд поклав обов’язки з реалізації державної політики у цій сфері на віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. Дану практику продовжено й для координації роботи центральних органів виконавчої влади та інших державних органів у сфері ґендерної політики. КМУ постановою від 26 березня 2020 року № 274 «Про визначення питань, що належать до компетенції віце-прем’єр-міністрів України» визначив перелік питань, що належать до компетенції Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, зокрема і щодо ґендерної політики:
|
||||||
Урядовий уповноважений з питань ґендерної політики | ||||||
Для посилення координації роботи органів виконавчої влади, а також для практичного впровадження принципу ґендерної рівності у всі сфери життя суспільства Уряд своєю постановою від 7 червня 2017 року № 390 запровадив посаду Урядового уповноваженого з питань ґендерної політики (далі – Урядовий уповноважений) та затвердив відповідне Положення. Своєю діяльністю Урядовий уповноважений сприяє координації дій із впровадження центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування рекомендацій міжнародних інституцій з прав людини та рекомендацій і зауважень міжнародних моніторингових місій та міжнародних організацій, забезпечує інформування громадськості через засоби масової інформації про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життя суспільства, а також про прийняття КМУ рішень із зазначених питань. | ||||||
Міжвідомча рада з питань сім’ї, ґендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання та протидії домашньому насильству та протидії торгівлі людьми | ||||||
З метою координації роботи у сфері ґендерної політики, протидії домашньому насильству та торгівлі людьми постановою КМУ від 05 вересня 2007 року № 1087 «Про консультативно-дорадчі органи з питань сім'ї, ґендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання насильству в сім’ї та протидії торгівлі людьми» було утворено Міжвідомчу раду з питань сім’ї, ґендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання та протидії домашньому насильству та протидії торгівлі людьми. | ||||||
Комісія з питань координації взаємодії органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків | ||||||
З метою забезпечення узгоджених дій органів виконавчої влади з питань проведення єдиної державної політики, спрямованої на досягнення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життя суспільства утворено Комісію з питань координації взаємодії органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків (Постанова КМУ від 02 вересня 2020 р. № 784). | ||||||
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ | ||||||
Спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, відповідно до законодавства, наразі визначено Міністерство соціальної політики. Так, 17 червня 2015 року постановою КМУ № 423 «Про затвердження Положення про Міністерство соціальної політики України» було затверджено Положення про Мінсоцполітики. | ||||||
Повноваження |
- розробляє заходи, спрямовані на забезпечення рівності прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життя суспільства -формує Національний план дій щодо впровадження ґендерної рівності -узагальнює виконання державних програм з питань ґендерної рівності -здійснює в межах повноважень, передбачених законом, контроль за дотриманням ґендерної рівності під час вирішення кадрових питань у центральних і місцевих органах виконавчої влади -організовує навчання державних службовців з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків -здійснює разом з іншими центральними органами виконавчої влади підготовку науково обґрунтованих пропозицій щодо забезпечення ґендерної рівності -організовує в установленому порядку проведення наукових та експертних досліджень з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків -проводить моніторинг та узагальнює результати забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у різних сферах життя суспільства -вносить пропозиції щодо застосування позитивних дій та їх припинення. |
|||||
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ | ||||||
Міністерство юстиції, відповідно до статті 4 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» та постанови Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2018 р. № 997 «Питання проведення ґендерно-правової експертизи» здійснює проведення ґендерно-правової експертизи законодавства та проєктів нормативно-правових актів, а також антидискримінаційну експертизу. | ||||||
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ | ||||||
Міністерство внутрішніх справ України активно залучене до процесу виконання основних міжнародних зобов’язань України щодо утвердження ґендерної рівності та є одним з основних суб’єктів реалізації ґендерної політики в Україні з питань боротьби із сексуальними домаганнями, попередження домашнього насильства, жорстоким поводженням з дітьми, протидії торгівлі людьми, а також відповідає за прийняття та розгляд скарг на факти дискримінації за ознакою статі. МВС є одним із перших відомств, де в апараті створено уповноважений підрозділ з дотримання гендерної рівності, внесені зміни до функціональних обов’язків керівників всіх рівнів органів системи МВС у частині дотримання принципу рівних прав та обов'язків жінок і чоловіків. | ||||||
НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ | ||||||
Національним агентством України з питань державної служби (далі – НАДС) здійснюється низка заходів для забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та подолання усіх форм дискримінації за ознакою статі, зокрема: - забезпечення підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій із забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків з урахуванням сучасних міжнародних документів та рекомендацій міжнародних моніторингових органів та включення їх до професійних, короткострокових програм підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування з подальшою організацією відповідного навчання; - щоквартальний збір інформації щодо чисельності державних службовців (наказ НАДС від 20.05.2020 р. № 80-20 «Про затвердження форми звітності КСДС «Звіт про кількісний склад державних службовців» та Інструкції щодо її заповнення», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01.06.2020 р. за № 484/34767), що передбачає збір та обробку інформації щодо чисельності державних службовців за статтю та віковою групою, за категоріями та підкатегоріями посад державної служби тощо. |
||||||
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ | ||||||
Міністерство фінансів включило ґендерне бюджетування до Стратегії управління державними фінансами на 2017-2021 рр., а у січні 2019 р. ухвалило «Методичні рекомендації щодо впровадження та застосування ґендерно-орієнтованого підходу в бюджетному процесі». Цей документ може бути застосований головними розпорядниками бюджетних коштів та іншими учасниками бюджетного процесу для врахування ґендерних аспектів у процесі планування, виконання та звітування про виконання бюджетних програм. | ||||||
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ | ||||||
Міністерство економіки України сприяє розвитку жіночого підприємництва в Україні. Для цього в Офісі з просування експорту створено Платформу #SheExports. Мета платформи – сприяти розширенню економічних можливостей жінок в Україні та промотувати українських жінок в бізнесі, жінок-підприємців та жінок-експортерів. | ||||||
МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ | ||||||
Міністерство розвитку громад та територій у січні 2018 р. прийняло Кодекс рівних можливостей і наразі проходить оцінку спроможності реалізації державної ґендерної політики та недискримінації. | ||||||
МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ | ||||||
Міністерство закордонних справ приєдналося до міжнародного руху за ґендерну рівність HeForShe і провело ґендерний аудит всередині структури. | ||||||
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ | ||||||
Міністерство освіти і науки започаткувало проведення антидискримінаційної експертизи проєктів підручників. | ||||||
МІНІСТЕРСТВО ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ ТА ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ | ||||||
Міністерство тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб провело ґендерну оцінку центрального апарату. | ||||||
МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ | ||||||
Міністерство культури та інформаційної політики виготовило та презентувало відеоролики «В професії всі рівні». | ||||||
ЦЕНТРАЛЬНІ ОРГАНИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ | ||||||
Повноваження |
1) забезпечують надання жінкам і чоловікам рівних прав та можливостей, запобігання та протидію насильству за ознакою статі; 2) здійснюють виконання загальнодержавних та регіональних програм з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі; 3) створюють умови для поєднання жінками і чоловіками професійних і сімейних обов’язків; 4) провадять просвітницьку діяльність з питань ґендерної рівності, запобігання та протидії насильству за ознакою статі; 5) співпрацюють з громадськими об’єднаннями щодо забезпечення рівності прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі; 6) подають пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі; 7) здійснюють збір і поширення інформації про насильство за ознакою статі, а також про загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб; 8) беруть участь у підготовці фахівців з питань реалізації рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі; 9) сприяють науковим розробкам у сфері ґендерних досліджень; 10) дотримуються принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у своїй діяльності; 11) здійснюють позитивні дії. |
|||||
Серед положень Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», міститься норма (стаття 12 Закону), яка вказує на те, що формування та реалізація ґендерної політики в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування забезпечується роботою:
|
||||||
Уповноважена особа (координатор) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків | ||||||
Виконання обов’язків уповноваженої особи (координатора) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі покладається на одного із заступників міністра, заступника керівника іншого органу виконавчої влади, які у межах своїх повноважень організовують роботу відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо:
Відповідно до статей 12 та 13 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 08 вересня 2005року № 2866-IV уповноваженою особою (координатором) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у НАДС визначено Голову НАДС Наталію Алюшину. |
||||||
Радники із забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків | ||||||
Серед завдань радників із забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків:
|
||||||
МІСЦЕВІ ДЕРЖАВНІ АДМІНІСТРАЦІЇ ТА ОРГАНИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ | ||||||
Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції відповідно до абзаців 2-13 статті 12 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» теж наділені повноваженнями із забезпечення дотримання рівності чоловіків і жінок. В обласних державних адміністраціях та об’єднаних територіальних громадах повинні бути призначені уповноважені особи (координатори), прийняті відповідні політики та процедури задля реалізації політики рівних прав та можливостей та протидії дискримінації. | ||||||
Ґендерна рівність на державній службі
Національним агентством України з питань державної служби (далі – НАДС) здійснюється низка заходів для забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та подолання усіх форм дискримінації за ознакою статі.
Підпунктом 7 пункту 1 статті 4 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII визначено, що одним з принців державної служби є забезпечення рівного доступу до державної служби, тобто заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження.
CAF
Загальна схема оцінювання (CAF) – це система управління якістю, розроблена на основі Моделі досконалості Європейського фонду управління якістю (EFQM), який є ефективним інструментом удосконалення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Станом на 2021 рік система управління якістю, створена відповідно до вимог Загальної схеми оцінювання (CAF), ефективно функціонує в 4160 організаціях із 59 країн світу.
Забезпечення рівного доступу до державної служби жінок і чоловіків
У 2021 році наказом НАДС внесено зміни до Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.
Внесені зміни, серед іншого, передбачають уточнення професійно-етичних вимог щодо правил поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. Включено норми стосовно протидії дискримінації, сексуальним домаганням та забезпечення ґендерної рівності серед державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування.
Також реалізовано чимало ініціатив щодо забезпечення можливостей виконання професійних та сімейних обов’язків державними службовцями, створення гнучких умов праці.
Так прийнято низку наказів НАДС (№39-20 від 13.03.20 р., № 143-20 від 31.07.20 р.), якими зокрема передбачено:
- можливість дистанційної роботи для держслужбовців.
- та встановлення гнучкого режиму робочого часу за ініціативою держслужбовця і згодою його керівника, незалежно від визначеного режиму роботи державного органу.
Підписатися на новини
- Експертна думка Час онлювати HR-стратегії: сильний бренд як головний критерій пошуку роботи Всі матеріали
- Експертна думка Наталія Алюшина про роль НАДС в рамках реалізації проекту «Права людини для України» Всі матеріали
- Обговорення НАДС оголошує проведення електронних консультацій щодо проєкту Концепції реформування системи оплати праці державних службовців Всі матеріали